
МF#уж скорботи - B Aгнцем сF#тав,
ЗрBадив дрF# уг йC#ого.
БожD#m7ий гнів і гр
ІсBус на плC#ечі взF#яв.
ВF#ирок тихо приBйняв F#Він,
ЗнBіс тортF#ури всі C#.
ПідкD#m7орився ВBін ОтцD#m7ю,
ВBінець терC#новий нF#іс.
О, цей хрD#mест стариBй - є спаF#сінняC#м!
Де любD#mов мені даруBвавC#.
Тепер співаD#mю я:F# «AліC#луяD#m»!
Честь тобBі і вся хвC#алF#а!
СF#ина Cвого БогB послF#ав,
ЩBоб заплаF#тив цC#іну.
ВD#m7икупив і прBимирD#m7ив -
ХтBо розіп‘C#яв ЙоF#го.
ЗнD#m7аю, що сповнBа
БF#орг мій заплатC#ив.
МD#m7ій Ісус, колBи
Кр[Bbов Свою прC#олив.
І тепD#m7ер в менBі
СмF#ерті вже немC#а -
КоD#m7го визволBив
ВF#ільний назавждC#и.
БачF#иш, камінь в сBторF#оні,
ГробнBиця та пусF#таC#.
«AлілD#mуя» - БогBа слD#m7ав!
Із мертвBих Він пC#оставF#.