
МBbуж скорботи - Eb Aгнцем сBbтав,
ЗрEbадив дрBb уг й Fого.
БожGm7ий гнів і гр
ІсEbус на пл Fечі взBbяв.
ВBbирок тихо приEbйняв BbВін,
ЗнEbіс тортBbури всі F.
ПідкGm7орився ВEbін ОтцGm7ю,
ВEbінець тер Fновий нBbіс.
О, цей хрGmест стариEbй - є спаBbсіння Fм!
Де любGmов мені даруEbвав F.
Тепер співаGmю я:Bb «Aлі FлуяGm»!
Честь тобEbі і вся хв FалBbа!
СBbина Cвого БогEb послBbав,
ЩEbоб заплаBbтив ц Fіну.
ВGm7икупив і прEbимирGm7ив -
ХтEbо розіп‘ Fяв ЙоBbго.
ЗнGm7аю, що сповнEbа
БBbорг мій заплат Fив.
МGm7ій Ісус, колEbи
Кр[Bbов Свою пр Fолив.
І тепGm7ер в менEbі
СмBbерті вже нем Fа -
КоGm7го визволEbив
ВBbільний назавжд Fи.
БачBbиш, камінь в сEbторBbоні,
ГробнEbиця та пусBbта F.
«AлілGmуя» - БогEbа слGm7ав!
Із мертвEbих Він п FоставBb.