
МDbуж скорботи - Gb Aгнцем сDbтав,
ЗрGbадив дрDb уг йAbого.
БожBbm7ий гнів і гр
ІсGbус на плAbечі взDbяв.
ВDbирок тихо приGbйняв DbВін,
ЗнGbіс тортDbури всі Ab.
ПідкBbm7орився ВGbін ОтцBbm7ю,
ВGbінець терAbновий нDbіс.
О, цей хрBbmест стариGbй - є спаDbсінняAbм!
Де любBbmов мені даруGbвавAb.
Тепер співаBbmю я:Db «AліAbлуяBbm»!
Честь тобGbі і вся хвAbалDbа!
СDbина Cвого БогGb послDbав,
ЩGbоб заплаDbтив цAbіну.
ВBbm7икупив і прGbимирBbm7ив -
ХтGbо розіп‘Abяв ЙоDbго.
ЗнBbm7аю, що сповнGbа
БDbорг мій заплатAbив.
МBbm7ій Ісус, колGbи
Кр[Bbов Свою прAbолив.
І тепBbm7ер в менGbі
СмDbерті вже немAbа -
КоBbm7го визволGbив
ВDbільний назавждAbи.
БачDbиш, камінь в сGbторDbоні,
ГробнGbиця та пусDbтаAb.
«AлілBbmуя» - БогGbа слBbm7ав!
Із мертвGbих Він пAbоставDb.