Хто є яG,
Що ранкDовая зорEmя
ОсяяDла мій шляCх,
Промінь віDри щоб не згCас?
Не томCу, що вірю яD,
А томEmу, що любиш ТиD,
І томCу, що всі гріхDи
Ти забрEmав, аби спастDи
GЯ є квDітка, що зів’яEmне
ПроминDе життя й не стCане,
Як хвDиля в океаCні,
Мов пара в вDишиніG
Але чуDєш, як поклиEmчу,
Коли падDаю - підіCймеш
І в обіDймах пригорCнеш.
Я є ТвGій. D EmC
Я є ТвіGй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій