
Хто є яF#,
Що ГоспоC#дь, Творець ЗемлD#mі,
НазваC#в ім’я моBє
І чуC#в весь мій бBіль?
Хто є яF#,
Що ранкC#овая зорD#mя
ОсяяC#ла мій шляBх,
Промінь віC#ри щоб не згBас?
Не томBу, що вірю яC#,
А томD#mу, що любиш ТиC#,
І томBу, що всі гріхC#и
Ти забрD#mав, аби спастC#и
F#Я є квC#ітка, що зів’яD#mне
ПроминC#е життя й не стBане,
Як хвC#иля в океаBні,
Мов пара в вC#ишиніF#
Але чуC#єш, як поклиD#mчу,
Коли падC#аю - підіBймеш
І в обіC#ймах пригорBнеш.
Я є ТвF#ій. C# D#mB
Я є ТвіF#й.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій