Хто є яF,
Що ранкCовая зорDmя
ОсяяCла мій шляBbх,
Промінь віCри щоб не згBbас?
Не томBbу, що вірю яC,
А томDmу, що любиш ТиC,
І томBbу, що всі гріхCи
Ти забрDmав, аби спастCи
FЯ є квCітка, що зів’яDmне
ПроминCе життя й не стBbане,
Як хвCиля в океаBbні,
Мов пара в вCишиніF
Але чуCєш, як поклиDmчу,
Коли падCаю - підіBbймеш
І в обіCймах пригорBbнеш.
Я є ТвFій. C DmBb
Я є ТвіFй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій