Хто є яD,
Що ранкAовая зорBmя
ОсяяAла мій шляGх,
Промінь віAри щоб не згGас?
Не томGу, що вірю яA,
А томBmу, що любиш ТиA,
І томGу, що всі гріхAи
Ти забрBmав, аби спастAи
DЯ є квAітка, що зів’яBmне
ПроминAе життя й не стGане,
Як хвAиля в океаGні,
Мов пара в вAишиніD
Але чуAєш, як поклиBmчу,
Коли падAаю - підіGймеш
І в обіAймах пригорGнеш.
Я є ТвDій. A BmG
Я є ТвіDй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій