Хто є яC,
Що ранкGовая зорAmя
ОсяяGла мій шляFх,
Промінь віGри щоб не згFас?
Не томFу, що вірю яG,
А томAmу, що любиш ТиG,
І томFу, що всі гріхGи
Ти забрAmав, аби спастGи
CЯ є квGітка, що зів’яAmне
ПроминGе життя й не стFане,
Як хвGиля в океаFні,
Мов пара в вGишиніC
Але чуGєш, як поклиAmчу,
Коли падGаю - підіFймеш
І в обіGймах пригорFнеш.
Я є ТвCій. G AmF
Я є ТвіCй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій