
Хто є яB,
Що ГоспоF#дь, Творець ЗемлG#mі,
НазваF#в ім’я моEє
І чуF#в весь мій бEіль?
Хто є яB,
Що ранкF#овая зорG#mя
ОсяяF#ла мій шляEх,
Промінь віF#ри щоб не згEас?
Не томEу, що вірю яF#,
А томG#mу, що любиш ТиF#,
І томEу, що всі гріхF#и
Ти забрG#mав, аби спастF#и
BЯ є квF#ітка, що зів’яG#mне
ПроминF#е життя й не стEане,
Як хвF#иля в океаEні,
Мов пара в вF#ишиніB
Але чуF#єш, як поклиG#mчу,
Коли падF#аю - підіEймеш
І в обіF#ймах пригорEнеш.
Я є ТвBій. F# G#mE
Я є ТвіBй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій