
Хто є яAb,
Що ГоспоEbдь, Творець ЗемлFmі,
НазваEbв ім’я моDbє
І чуEbв весь мій бDbіль?
Хто є яAb,
Що ранкEbовая зорFmя
ОсяяEbла мій шляDbх,
Промінь віEbри щоб не згDbас?
Не томDbу, що вірю яEb,
А томFmу, що любиш ТиEb,
І томDbу, що всі гріхEbи
Ти забрFmав, аби спастEbи
AbЯ є квEbітка, що зів’яFmне
ПроминEbе життя й не стDbане,
Як хвEbиля в океаDbні,
Мов пара в вEbишиніAb
Але чуEbєш, як поклиFmчу,
Коли падEbаю - підіDbймеш
І в обіEbймах пригорDbнеш.
Я є ТвAbій. Eb FmDb
Я є ТвіAbй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій