Хто є яA,
Що ранкEовая зорF#mя
ОсяяEла мій шляDх,
Промінь віEри щоб не згDас?
Не томDу, що вірю яE,
А томF#mу, що любиш ТиE,
І томDу, що всі гріхEи
Ти забрF#mав, аби спастEи
AЯ є квEітка, що зів’яF#mне
ПроминEе життя й не стDане,
Як хвEиля в океаDні,
Мов пара в вEишиніA
Але чуEєш, як поклиF#mчу,
Коли падEаю - підіDймеш
І в обіEймах пригорDнеш.
Я є ТвAій. E F#mD
Я є ТвіAй.
Хто є я,
Що провини й тягарі
Господь і Бог Святий
Забрав й навік простив?
Хто є я,
Що могутній голос Твій
Крізь бурі й дощі
Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій
Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
Ти забрав, аби спасти
Я є квітка, що зів’яне
Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю - підіймеш
І в обіймах пригорнеш.
Я - Твій. Я - Твій